Досліджувати зір ще не народженої дитини складно, тому даних про внутрішньоутробний розвиток зорової системи критично мало. Достеменно відомо, що малюк, який з’явився на світ на 28 тижні вагітності вже реагує на яскраве світло, а на 32 тижні заплющує очі, коли воно сліпить. Діти, народжені після 37 тижня повертають очі, а трошки пізніше і голову, за джерелом світла і рухомими об’єктами.
Саме здатність спостерігати за предметами, що рухаються в різних напрямках і з різною швидкістю стає найбільшим досягненням перших 2-3 місяців життя.
Відразу після появи на світ починається процес удосконалення зорової системи, при чому стимулює її розвиток сам акт візуального спостереження. Тобто, тільки око, на сітківку якого постійно будуть проектуватись образи з навколишнього світу, розвивається нормально. Найбільше змін відбувається за перші декілька місяців, так як саме протягом першого року життя формуються і удосконалюються ті ділянки головного мозку, де знаходяться центри зору, що опрацьовують візуальну інформацію:
- «відточуються» синхронні (одночасні) рухи очей,
- отримується досвід візуального сприйняття,
- відбувається активне поповнення «запасу» зорових образів.
Відмітимо, що немовлята, яким всього кілька днів, бачать замість облич лише не ясні силуети з розмитими контурами та плями замість очей і роту. Тобто зір новонародженого оцінюється на рівні реакції на зміну світлових режимів. З часом гострота зору зростає, збільшується в сотні разів і через 12 місяців буде становити вже майже третю частину від дорослої норми.
Зір дитини на 1-2 тижні життя
Немовлята відразу після народження лише мінімально реагують на зорові подразники: зіниці звужуються при появі яскравого світла, рефлекторно закриваються повіки, але очі безцільно блукають. Тим не менше, спеціалісти відмічають, що з перших днів новонароджених приваблює овальна форма і об’єкти з яскравими плямами, які рухаються. Цікаво, що подібний овал повністю відповідає формі людського обличчя, хоча впізнавати знайомих та рідних малюк ще не може. На 1-2 тижні життя зір дитини ще не пов’язаний з свідомістю.
У новонароджених ділянка сітківки, яка називається «жовта пляма», ще навіть не сформована, а саме вона відповідає за 100% зір. Немовля бачить лише те, що знаходиться близько, в основному це мамине обличчя та її груди. Поле зору теж звужене, тому людина, яка буде стояти позаду або збоку від мами, залишиться непоміченою.
2-5 тиждень: мінімальні зорові реакції
Гострота зору в цей період залишається ще досить слабкою, однак офтальмологи відмічають наступні зміни:
- Фіксація погляду на будь-якому джерелі світла.
- Співдружні рухи очей, але лише в горизонтальному напрямку.
- Спостереження за предметом, який повільно рухається, протягом короткого проміжку часу.
- Поле зору знаходиться в межах 20-30°.
Зір малюків на першому місяці життя дуже обмежений. Вони бачать лише те, що знаходиться на близькій відстані, ще не можуть піднімати та опускати очі, а гострота зору залишається слабкою.
1-2 місяць: знайомство з навколишнім світом
Лише під кінець другого місяця діти починають освоювати простір навколо себе. Зір, слух та дотик взаємодоповнюють один одного в цьому процесі. Вони фіксують погляд на іграшках, слідкують за «пропливаючими» повз предметами у всіх напрямках: вгору, вниз, вліво, вправо. В цей період з’являється усвідомлення об’ємності предмета.
Малюки надають перевагу простим контрастним фігурам: круги та кільця, чорно-білі смуги. Вони з інтересом вивчають рухомі об’єкти, незнайомі предмети і починають розглядати дрібні деталі обличчя дорослих.
3-4 місяць: зв’язок зорових здібностей і свідомості
Рівень розвитку і координованості рухів очей вже досить високий, однак дитині ще надто складно слідкувати за об’єктами, які рухаються по кругу або описують в повітрі «вісімку». Гострота зору продовжує з кожним днем покращуватись.
3-місячний малюк починає по-справжньому радіти різнокольоровим і рухомим іграшкам, а також посміхається, побачивши щось знайоме. Різноманітні підвісні брязкальця будуть прекрасно стимулювати розвиток зору. Дитина здатна слідкувати за переміщенням обличчя дорослого або об’єкта, розміщеного на відстані 20-80 см, у всіх напрямках. Також вона починає з інтересом вивчати предмети, що тримає в руках.
Включно до 4 місяця навколишній світ, відображений на сітківці ока малюка, залишається двомірним. Тобто в такому віці діти ще не можуть правильно оцінити відстань до предмета і не розуміють його об’ємності. Часто можна помітити, як вони намагаються «схопити» рукою квітку з маминого плаття або іншу складову частину плоского малюнку.
В цей період малюк вже починає передбачати звичні події. Тобто, якщо після народження немовля продовжує кричати без зупинки, поки сосок не потрапляє в рот, то у віці 4 місяців, поведінка змінюється, коли в полі зору з’являється мама: він замовкає або ж плаче ще голосніше. Таким чином, з’являється зв’язок між зоровими здібностями та свідомістю. Дитина починає розуміти функції предметів, які її оточують та реагує на їх зникнення або появу.
До 6 місяців сітківка очей вже досягає такого рівня розвитку, що око починає уловлювати дрібні деталі об’єкту спостереження. Малюк здатен перевести погляд з предмету, що знаходиться поблизу на віддалений і в зворотному напрямку, не випускаючи його з поля зору. Починаючи з цього періоду з’являються наступні реакції:
- кліпання при появі предмета, що швидко наближується;
- вивчення свого відображення в дзеркалі;
- впізнавання грудей матері.
З 6 місяців до року: вивчення тримірного простору та дрібних деталей
Піврічні дітлахи активно розглядають і вивчають світ навколо себе. Вони лякаються, опинившись в незнайомому місці. Якщо до цього малюк, граючись з іграшкою, штовхав її, хватав і пхав до рота, в пошуках нових відчуттів, то шестимісячні діти будуть брати предмети в руку, щоб розглянути. Вміння схоплювати стає більш точним, тобто вже формується візуальне відчуття відстані і тримірне сприйняття простору. Дитина здатна вибрати і сконцентрувати погляд на улюбленій іграшці, йому вдається спостерігати за предметами, що розміщені на відстані 6-8 см від обличяя.
На сьомому місяці життя характерною особливістю розвитку зору буде здатність помічати найдрібніші деталі навколишнього простору. Малюк може відразу помітити візерунок на новій білизні. Крім того, він починає цікавитись взаємозв’язком предметів.
Починаючи з 8 місяців діти сприймають об’єкти не тільки в цілому, але і по частинам. Вони будуть шукати предмети, які раптово зникли з їх поля зору, так як розуміють що вони не перестали існувати, а просто були перенесені в інше місце. Їх вираз обличчя змінюється, залежно від виразу обличчя дорослого, за яким вони спостерігають. Діти вже впізнають «своїх» та «чужинців», їх гострота зору підвищується.
Від 1 до 4 років: сприйняття кольорів та гострота зору
До 2 років у малюків розвивається повна співдружність рухів очей та рук. Дитина спостерігає, як дорослий пише або малює, розуміє 2-3 звичних жести. У віці 3-4 років зір стає майже таким самим як у дорослої людини.
До 4 років завершується формування кольоросприйняття. Спеціалісти зазначають, що у немовлят зоровий аналізатор не розвинутий взагалі, тому вони не диференціюють кольори. Ця здатність з’являється в період з 6 тижнів до 2 місяців. Спочатку малюки сприймають тільки жовтий та червоний, а синій та зелений кольори діти починають розрізняти пізніше.
