Коли не можна носити лінзи?
М’які контактні лінзи з’явились на ринку понад 20 років тому. Цей метод корекції дає можливість виправити навіть складні рефракційні недоліки і підходить майже всім. Тут, ключове слово – майже. Попри те, що з кожним роком матеріали та технології виготовлення вдосконалюються, залишається ряд протипоказань. Розглянемо ситуації, коли носити контактні лінзи не рекомендується і категорично забороняється. Іноді такий спосіб корекції може навіть зашкодити, тому ні в якому разі не обирайте його без попередньої консультації офтальмолога. Патології рогівки та кон’юнктиви Найбільш розповсюджена причина відмови від використання контактних лінз – хвороби, які зачіпають рогівку і кон’юнктиву. Механічне пошкодження та нестача кисню можуть загострити симптоми і погіршити ситуацію. Цей метод корекції заборонений при гострих та хронічних запальних процесах: слизової оболонки ока (кон’юнктивіт); рогівки (кератит); склери (склерит); судинної оболонки ока (увеїт); країв повік (блефарит); переднього сегмента (іридоцикліт, ірит, цикліт). Варто відмовитись від використання контактних лінз повністю або тимчасово на період лікування до повного одужання. До протипоказань також відносяться наступні хвороби: Непрохідність сльозових шляхів: дакриоцистит (запалення сльозового мішка), ксерофтальмія (сухість кон’юнктиви і рогівки) та дефіцит продукції сльозової рідини. Підвивих кристалика, некомпенсаційна глаукома, косоокість (якщо кут понад 15 градусів). Захворювання органів дихання: хронічний бронхіт, астма), туберкульоз. СНІД та психологічні порушення. Тимчасово відмовитись від контактної корекції варто під час приймання деяких ліків: препаратів від нежитю; медичних засобів від укачування; антигістамінних засобів; сечогінних препаратів. До недавнього часу цукровий діабет був ще одним протипоказанням, однак останні дослідження в офтальмології і поява одноденних контактних лінз дозволили виключити цю патологію з «чорного списку». Носити контактні лінзи забороняється при будь-яких хворобах, які мають наступні симптоми: біль в очах; печіння; свербіж; почервоніння очного яблука; підвищення сльозовиділення; почервоніння і набряк повік; підвищена чутливість очей. При наявності подібних симптомів чужорідне тіло (контактна лінза) принесе дискомфорт і не буде сприяти одужанню. До списку заборон входять всі інфекційні захворювання. Використовувати контактні лінзи в такій ситуації – це те ж саме, що промивати рану і накладати брудний бинт. Інфекція залишається на поверхні і позбутись її за допомогою багатофункціонального розчину досить складно. Зниження імунітету та алергія В деяких випадках причина алергії – використання розчинів для зберігання і очищення контактних лінз. Це пов’язано з тим, що більшість з них містить різні консерванти і хімічні речовини, які викликають у людей з підвищеною чутливістю небажані реакції. Алергія може також бути і на матеріали, з яких виготовлені лінзи. В такій ситуації оптимальним рішенням буде використання одноденних контактних лінз. Деякі захворювання, що викликають зниження імунітету, також ставлять обмеження на використання контактних лінз. До них відносяться: сінна лихоманка; запалення пазух носа; ГРВІ; гострий гайморит; грип; хронічний бронхіт. Контактні лінзи під час простудних захворювань Варто відмовитись від цього методу корекції на період лікування. Річ у тім, що під час нежиті погіршується відтік сльозової рідини, а також знижується імунітет. Також існує ймовірність занесення інфекції і розвитку різних запальних захворювань очей.
Вагітність і зір
Знаєте чому гінеколог обов’язково направляє майбутню матір до окуліста? Навіть, якщо жінка не мала жодних проблем із зором до вагітності, обстеження пройти варто, як мінімум 2 рази. Вагітність – це безумовно один із найщасливіших та найприємніших періодів в житті, але разом з тим не варто забувати про подвійну відповідальність: за свій організм та за здоров’я дитини. Після 9 місяців і пологів організм майбутньої матері зазнає значних змін, які безумовно впливають і на зорову систему. Якщо ви думаєте, що офтальмолог під час планового візиту просто перевірить гостроту зору, то помиляєтесь. Лікар обов’язково огляне очне дно, повністю обстежить сітківку і виміряє очний тиск. Це надзвичайно важливо, адже якщо будуть виявлені проблеми з сітківкою, народжувати природним шляхом можуть заборонити і доведеться робити кесарів розтин. Які проблеми турбують вагітних Часто вагітні жінки скаржаться на погіршення зору безпідставно. Це може бути пов’язано з тим, що вони занадто багато уваги приділяють своєму здоров’ю і помічають найменші зміни, однак іноді гострота зору справді знижується на декілька діоптрій. Причина – підвищення еластичності всіх сполучних тканин в організмі, в тому числі і в оці. В зоні ризику знаходяться перш за все жінки з короткозорістю. Іноді під час вагітності чи в період грудного вигодування може турбувати відчуття сухості, очі частіше ніж зазвичай червоніють, виникають запалення. Якщо ви носите контактні лінзи, спробуйте на період вагітності перейти на окуляри. Якщо ж відчуття сухості не пов’язане з контактною корекцією зору, радимо давати очам більше відпочивати. Ось кілька універсальних порад: часто гуляти на свіжому повітрі і проводити більше часу на природі; обмежити час роботи за комп’ютером та перегляд телевізора; не читати лежачи, навіть якщо так зручніше з великим животом; періодично робити компреси для очей, щоб зняти напруження. Ні в якому разі не починайте приймати ліки проти сухості очей без консультації офтальмолога. Ви можете нашкодити не тільки собі, а й дитині. Через перепади тиску під час вагітності жінки часто починають скаржитись на появу «мушок» перед очима, розмитість зору та двоїння. Якщо подібні симптоми довго не зникають варто пройти обстеження у офтальмолога. Дистрофія сітківки ока – найнебезпечніша патологія органів зору, яка може виникнути під час вагітності. Потуги, які супроводжуються сильними перепадами внутрішньоочного тиску можуть призвести до втрати зору. Якщо під час обстеження офтальмолог виявить розриви або серйозні дистрофічні зміни сітківки, то вагітній жінці з терміном до 35 тижня рекомендують зробити профілактичну лазерну коагуляцію. Процедура виконується амбулаторно, без госпіталізації і займає всього декілька хвилин. Лазер зміцнює сітківку, так би мовити «приварюючи» її і оберігає від розтягування та відшарування. Після проведення лазерної коагуляції гінекологи дозволяють природні роди, які протипоказані при наявності вищеописаних проблем з сітківкою. Профілактика проблем із зором у вагітних Профілактика при вагітності – це перш за все спокій та хороший настрій. Варто уникати будь-яких стресових ситуацій, що може відобразитись на самопочутті майбутньої матері та здоров’ї дитини. Ось декілька корисних порад: Ніяких важких предметів в руках! Дозвольте близьким вас оберігати і у всьому допомагати, навіть якщо вам не подобається відчувати себе слабкою. Не рекомендується різко не нахилятись і вставати. Під час подібних рухів підвищується внутрішньоочний тиск, що негативно впливає на сітківку. Намагайтесь якомога менше проводити часу, сидячи біля телевізора і комп’ютера. Якщо з ПК пов’язана ваша робота, то кожні півгодини робіть короткі перерви і давайте очам відпочити. Як варіант, можете купити спеціальні окуляри для комп’ютера. Регулярно робіть зарядку для очей. Спеціальні вправи для очей, які порадить лікар, зміцнять м’язи і покращать кровообіг. Проводьте більше часу на свіжому повітрі, роздивляючись предмети, що близько і далеко. Слідкуйте за своїм харчуванням. Вживайте більше продуктів корисних для очей. Не вживайте спиртні напої, особливо в першій половині вагітності, коли проходить основний період формування органів дитини. Відмовтесь від куріння та уникайте компаній, де багато курять. Ліки приймайте тільки після консультації з лікарем. Уважно слідкуйте за станом здоров’я і намагайтесь не підчепити простудні захворювання. Зміцнюйте не тільки очні м’язи, а й все тіло. Помірні спортивні навантаження, йога, гімнастика для вагітних – чудова профілактика будь-яких захворювань.
Очна мігрень
Це захворювання зустрічається доволі часто, але в основному тільки в зрілому віці. Якщо ви думаєте, що очна мігрень, так само як і звичайна, супроводжується страшними болями, то помиляєтесь. Симптоми в неї зовсім інші: зображення на деяких ділянках поля зору періодично зникають і тому виникає візуальний ефект мерехтіння. На периферії сліпої зони з’являються яскраві об’єкти (фосфіни). Очна мігрень має також іншу назву – мерехтлива скотома. Причини очної мігрені Ця хвороба виникає через неправильне функціонування частини кори головного мозку, яка знаходиться в районі потилиці. Тобто причина очної мігрені – неврологічні порушення, а не проблеми будови чи захворювання очей. Варто відзначити, що очна мігрень часто супроводжує мігрень звичайну. Існують також інші фактори, які можуть спровокувати очну мігрень: Наявність деяких захворювань, таких як артеріовенозна мальформація та певні зміни в артеріях головного мозку. Зміна погодних умов, сильне мерехтіння світла, присутність гострих запахів. Зміни гормонального рівня. Розумова перевтома, стреси та відсутність хорошого сну. Гіпоксія. Куріння та вживання деяких продуктів: вина, шоколаду, твердого сиру, копчених продуктів, напоїв з кофеїном. Приймання медичних засобів. Вважається, що очна мігрень – захворювання спадкове, однак проявляється воно лише в 70% випадків. У деяких людей ніколи не буває очної мігрені, навіть якщо близькі родичі страждають від цього захворювання. Симптоми очної мігрені Жалоби пацієнтів при мерехтливій скотомі можуть відрізнятись, але все ж здебільшого це захворювання розпочинається з появи невеликої сліпої плями (скотоми) в центрі поля зору, яке поступово збільшується і переміщується. Крім цього, хворий може бачити спалахи блискавок і мерехтіння в області сліпої плями. Деякі люди відмічають, що в момент приступу очної мігрені бачать повітряні замки та інші цікаві візуальні видіння. Зазвичай такі приступи проходять через 20-30 хвилин, іноді сліпа пляма зникає значно швидше.
Жировики під очима
Жировики можуть з’явитись на будь-якій частині тіла, однак найчастіше вони зустрічаються в області навколо очей. Це доброякісні підшкірні утворення жовтуватого кольору, які в медицині називаються ліпомами. Не потрібно їх плутати з міліумами, про які ми розповідали раніше. Білі точки щільніші, твердіші на дотик і менші за розміром, ніж жировики. Причин їх появи може бути безліч: Порушення обміну речовин (метаболізму). Гормональний збій (найчастіше під час вагітності або клімаксу). Деякі захворювання (порушення функції печінки, щитовидної залози, нирок, сечовивідних шляхів, цукровий діабет). Генетика (іноді жировики можуть передаватись «в спадок» від батьків). Порушення внутрішньоутробного розвитку (утворення не типових клітин жирової тканини ще в утробі матері). Нездоровий спосіб життя та шкідливі звички (зловживання алкоголем, куріння, переїдання, незбалансоване харчування). Жировики можуть виникнути як у жінок, так і у чоловіків, однак деякі статистичні дані говорять про те, що останні, більш схильні до їх появи. Діагностика та лікування жировиків Виявивши на тілі жировик, не обов’язково під очима, рекомендуємо звернутись до лікаря і пройти обстеження, адже це може бути одним із симптомів дисфункції внутрішніх органів. Діагностика проводиться, шляхом пальпації (прощупування), а також лабораторних досліджень. Іноді беруть пункцію. Якщо в одному місці з’явилось декілька жировиків, то це ліпомікоз. Видаляти новоутворення варто не тільки з естетичних міркувань. Справа в тому, що на початковому етапі це зробити набагато простіше. В більш запущеній формі ліпома може розростись настільки, що почне давити на нервові закінчення і викликати больові відчуття. До того ж, чим більший жировик, тим більша ймовірність того, що після хірургічного втручання залишиться слід. Існує декілька способів боротьби з жировиками під очима: Медикаментозний. Під шкіру вводяться медикаменти, які розсмоктують жирову тканину ліпоми. Лазерний. Найбільш щадний метод видалення ліпом під очима, оскільки після нього не залишається шрамів і слідів. Ендоскопічний. Проводиться шляхом введення ендоскопа в порожнину жировика. Пункціонно-аспіраційний. В зону ущільнення вводиться голка, а потім жировик видаляється за допомогою електроприладу. В цьому випадку існує ризик, що видалення буде не повним. Хірургічний. Найбільш радикальний спосіб боротьби з жировиками. Після нього на місці ліпоми може залишитись шрам. Відзначимо, що досить високий ризик рецидивів. Самостійне лікування і видалення жировиків в домашніх умовах забороняється – можна занести інфекцію, що погіршить ситуацію. До того ж, якщо жировик видалити не повністю, він виросте знову.
Телефон і зір
В ті часи, коли телевізорів ще не було, найбільшим ворогом зору вважались книги. Сьогодні цей список поповнився і загроз стало набагато більше. Як ви думаєте, яка з них найбільша? Ні, це не екран телевізора і не монітори комп’ютерів. Щодня наші очі змушені витримувати колосальні навантаження, однак найбільшу шкоду приносять смартфони. Вони завжди під рукою, у кишені, чи в сумці. Це і книга, і фотоапарат, і комп’ютер – функціональність «розумних телефонів» така ж висока, як і рівень їх небезпеки. Далі пояснимо чому. На відміну від телевізора чи комп’ютера, смартфон ми тримаємо в руках, тобто максимальна відстань від очей при їх використанні критично скорочується. Погодьтесь, тримати гаджет на витягнутій руці не зручно. Щоб роздивитись дрібний шрифт на порівняно маленькому екрані, ми підносимо смартфон занадто близько до обличчя. Давайте проведемо невеличкий експеримент. Подивіться на свій вказівний палець обома очима з відстані 10 см. Відчуваєте дискомфорт? Це тому що м’язи очей перенапружуються. На відстані 20-30 см навантаження знижується, однак все ж таки залишається високим. Постійно використовуючи смартфон, ми до нього звикаємо. В цьому найбільша проблема – саме через цю звичку, очі розучуються фокусуватись на віддалених предметах, що приводить до розвитку короткозорості. Компактність, мобільність та універсальність смартфонів робить їх дуже зручними для використання де завгодно і коли завгодно. Безліч корисних і не дуже додатків, а також постійний доступ до інтернету – все це полегшує роботу, допомагає в повсякденному житті і на відпочинку. Є люди, які і 5 хвилин не можуть прожити без телефона. Ви не настільки залежні від нього? А скільки часу в день ви проводите зі смартфоном в руках? Погортали стрічку новин в соціальних мережах, перевірили пошту, відписали друзям, почитали щось цікаве – все це вже давно стало звичними справами. Ви навіть не задумуєтесь, що весь цей час очі відчувають високу напругу. А як часто ви звертаєте увагу на освітлення та яскравість екрану? Адже погане освітлення під час читання – ще один крок до поганого зору. Навіть розуміючи всі описані вище небезпеки, ви не зможете повністю відмовитись від використання смартфону. І не потрібно цього робити. Для того, щоб новітні технології не зашкодили очам, важливо знати і виконувати основні правила. Ось список рекомендацій, які варто запам’ятати: Намагайтесь не використовувати смартфон в темноті. Якщо ви збираєтесь довго щось читати, дивитись чи хочете посидіти в інтернеті, увімкніть світло. Тримайте пристрій далі від обличчя. В ідеалі потрібно зберігати відстань 20-30 см. Не забувайте час від часу відводити очі від екрана і дивитись вдалину, знімаючи напруження очей. Читаючи щось на смартфоні, обов’язково робіть перерви. Не забувайте кліпати. Зазвичай це відбувається мимовільно, однак під час високого напруження, реакція очей може сповільнитись. Якщо є можливість виконати якусь дію не на смартфоні, обов’язково використайте її. Пошук інформації, перегляд документації та інші довготривалі процеси краще робити на ПК.
Укус в око: що робити?
Відпочинок у лісі або біля водойми – ідеальний варіант проведення вихідних. Якщо ви згодні з цим твердженням і не втрачаєте жодної нагоди вирватися із задушливого міста на природу, ця стаття вам стане у пригоді, адже крім безсумнівної користі та безлічі приємних моментів, там чекає ще й небезпека у вигляді різноманітних комах. Мухи, комарі, мошкара, ґедзі, бджоли, оси – їхні укуси не лише неприємні самі по собі, а й можуть викликати алергійні реакції з досить серйозними наслідками, такими як утруднення дихання, набряки, погіршення слуху та зору. Одне з найнеприємніших явищ – укус в очі. Це може статися під час ходьби або поїздки на велосипеді. Спочатку здається, що в око просто потрапив пил або якась смітинка, з’являється свербіж і бажання постійно його терти. Найчастіше кусає мошка, яка хоч і маленька за розміром проте може спричинити значне погіршення самопочуття. Спочатку око починає свербіти, сльозитися, згодом воно червоніє, набрякає, інколи повністю запливає. Якщо ж у вас є алергія на укуси комах, то цілком можлива поява задишки, запаморочення, болю в ділянці грудей та підвищення температури. Що робити, якщо комаха вкусила в око? Після того, як мошка випадково потрапила в око, його відразу хочеться потерти. Цього робити в жодному разі не можна. Ось рекомендації, які ви маєте пам’ятати: Перше правило – не чухати око після укусу. Цим ви можете ще більше погіршити ситуацію. Промийте водою і переконайтеся, що комаха, яка вас вкусила, не залишилася на слизовій оболонці. Після цього прийміть за можливості будь-який антигістамінний препарат. Місце укусу з метою дезінфекції та зменшення свербежу можна протирати ватною паличкою, змоченою в содовому розчині або оцті. При цьому стежте, щоб засіб не потрапив на слизову оболонку, адже це спричинить опік. Від припухлості та набряку добре допомагає сира картопля. Відріжте шматочок і покладіть на заплющене око або натріть на тертку, загорніть у марлю і прикладайте до місця укусу. Ви можете скористатися протизапальними очними краплями або мазями, хоча без попередньої консультації з офтальмологом самолікуванням краще не займатися. Якщо неприємні симптоми з часом не зникають, то обов’язково зверніться до лікаря. Як профілактику рекомендується завжди брати з собою на природу спреї або креми від комах.