Блог

Обираючи оформлення дитячої кімнати важливо враховувати поради не лише психологів, а й офтальмологів. Річ у тім, що немовлята мають значно слабший зір, ніж дорослі. Для того щоб він розвивався нормально, потрібно виконати кілька обов’язкових умов: забезпечити достатню кількість сонячного світла, правильно організувати штучне освітлення в приміщенні та підібрати гармонійну кольорову гамму предметів, які оточують малюка. Чи знаєте ви, чому стіни краще фарбувати в пастельні відтінки, але ні в якому разі не в білий? При якому освітленні малюк повинен спати? Як підбирати декор, щоб поступово познайомити його з яскравими кольорами навколишнього світу і які саме іграшки будуть найбільш корисними та розвиваючими з перших днів життя? На всі ці питання ми дамо відповідь, враховуючи поради різнопрофільних спеціалістів. Світловий режим та кольорова гамма при оформленні дитячої кімнати Підбираючи освітлення в приміщення, враховуйте, що світловий спектр може бути жовтим або синім. Перший тип більш м’який і спокійний, тому саме його рекомендують використовувати як основне освітлення в дитячій. А от для ігрової зони та робочого місця підходить синій, так як він створює більш насичене, подібне до денного, освітлення. Для дитячих кімнат завжди обирають ніжні природні відтінки: бузковий, кремовий, бежевий, абрикосовий, золотисто-жовтий, ніжно-зелений, не яскравий блакитний або блідо-рожевий. Пастельні кольори заспокоюють малюків та не подразнюють очі. Психологи категорично не рекомендують в якості основного кольору обирати білий, тому що він негативно впливає на психіку, що підтверджують результати численних досліджень. Елементи декору та деякі меблі можуть бути яскравими і насиченими – це наповнить дитячу кімнату радістю і теплом. Варто повісити над ліжечком різнокольорові іграшки, а на стіни картини в рамочках або строкате панно, на диван чи крісло покласти яскраві подушки, обрати постільну білизну чи гардини з яскравими візерунками. Все це буде позитивно впливати на розвиток зору малюка. Однак, пам’ятайте: навіть правильне оформлення дитячої кімнати не зможе замінити регулярні прогулянки на свіжому повітрі. Варто виходити з малюком туди, де багато зелені. Він буде уважно розглядати рух листочків, спостерігати за грою світла та тіней, яка виникає після подуву вітру. Нормальний розвиток зорової системи можливий лише за умови, якщо постійно присутні адекватні подразники з зовнішнього середовища. Тобто перед очима повинні бути яскраві різнокольорові предмети. Різнобарвні іграшки сприяють правильному розвитку кольоросприйняття, а ця здатність тісно пов’язана з гостротою зору. За обидві ці функції відповідають ті ж самі клітини ока – колбочки. Бажано, щоб дитину з перших днів оточували яскраві об’єкти, так як кольоровий зір розвивається разом з гостротою зору. Колбочки, які «вловлюють» червоний колір, в найбільшій кількості розміщені в центрі сітківки, а от «синіх» там майже немає. Саме центр сітківки має найбільшу роздільну здатність і відповідає за гостроту і чіткість зору, але у новонародженого малюка він ще не досконалий, тому батьки повинні створити розвиваючу атмосферу, наповнивши дім фарбами. Сонячні промені та правильне освітлення Надзвичайно важливе значення при оформленні дитячої кімнати має організація правильного освітлення. Саме воно впливає на розвиток зору та здоров’я очей. Найкраще, коли основна кількість світла попадає в кімнату через вікно. Освітлювальних пристроїв повинно бути як мінімум три: Основний – це люстра на стелі. Додаткові, у вигляді настінних бра або торшерів. Допоміжні: настільна лампа або нічники. В години активності дитині потрібне природне сонячне світло, але компенсувати його нестачу можна електричними пристроями. Зазначимо, що спить малюк краще не в повній темноті, а в сутінках: є теорія, що це пов’язано з тими специфічними умовами, в яких він перебував в утробі матері. Створити комфортну і звичну для немовляти атмосферу можна за допомогою нічника, що має регулятор інтенсивності. Не бажано раптово включати або виключати світло в дитячій кімнаті – швидка зміна світлового режиму шкодить зору малюка і просто може його налякати. Кімнати з маленькими вікнами рекомендується освітлювати лампами накалювання. Люмінесцентні лампи мають інший принцип роботи: вони блимають з частотою електричного струму, що не надто сприятливо впливає на очі. Розповсюджені міфи щодо зору новонароджених Можливо ви чули теорію, що немовлята бачать світ перевернутим, однак сучасні дані це не підтверджують. Справа в тому, що око людини інверсне, тобто світлочутливі клітини ока – палички та колбочки – направлені не назустріч світловим променям, а в зворотній бік. Зображення на сітківці ока перевернуте (верх знизу, лівий бік справа) і вважається, що саме таким чином новонароджені сприймають навколишній світ. Дослідження, засновані на короткочасних спостереженнях, повністю заперечують цей факт: кора головного мозку, яка аналізує зображення, відразу «пристосовується» перевертати картинку. Забобонні люди вважають, що малюка не можна тримати перед дзеркалом. Офтальмологи ж, навпаки, рекомендують це для розвитку зору. Спробуйте закріпити дзеркало, яке не б’ється, на бокову стінку ліжечка або на підвіску і немовля отримає невичерпне джерело задоволення. Діти з інтересом спостерігають за мімікою обличчя і рухами рук, ловлять погляд власного віддзеркалення і посміхається йому. Зазначимо, що протягом перших місяців життя поле зору дуже звужене. Немовля бачить лише маму, яка перед ним, а людина, що стоїть збоку або позаду, лишається для нього непоміченою. Підбирати іграшки для малюків варто, враховуючи їх вміння на певному етапі життя. Так, для новонародженого найулюбленішою «іграшкою» будете ви самі, як би дивно це не звучало. Ніщо не має такого значення, як спілкування з батьками. З перших місяців життя потрібно починати знайомство з фарбами оточуючого світу, використовуючи різнокольорові пелюшки або прив’язуючи до ліжечка яскраві клаптики і стрічки. Можна повісити перед малюком гірлянду. Її елементи повинні бути розміщені, з урахуванням особливостей зору малюка: Деталі не надто дрібні. В центрі червоний колір, далі оранжевий або жовтий, зелений, а по краям синій. Основні елементи розміщені над животиком малюка на відстані приблизно 30 см. Молодим батькам варто пам’ятати, що зір немовляти буде розвиватись значно швидше, якщо перед очима в нього будуть привабливі строкаті предмети, які рухаються, а також люди, що виконують різноманітні дії. Орган зору новонародженого має свої особливості, які варто знати, щоб вчасно помітити відхилення і звернутись до офтальмолога.

Досліджувати зір ще не народженої дитини складно, тому даних про внутрішньоутробний розвиток зорової системи критично мало. Достеменно відомо, що малюк, який з’явився на світ на 28 тижні вагітності вже реагує на яскраве світло, а на 32 тижні заплющує очі, коли воно сліпить. Діти, народжені після 37 тижня повертають очі, а трошки пізніше і голову, за джерелом світла і рухомими об’єктами. Саме здатність спостерігати за предметами, що рухаються в різних напрямках і з різною швидкістю стає найбільшим досягненням перших 2-3 місяців життя. Відразу після появи на світ починається процес удосконалення зорової системи, при чому стимулює її розвиток сам акт візуального спостереження. Тобто, тільки око, на сітківку якого постійно будуть проектуватись образи з навколишнього світу, розвивається нормально. Найбільше змін відбувається за перші декілька місяців, так як саме протягом першого року життя формуються і удосконалюються ті ділянки головного мозку, де знаходяться центри зору, що опрацьовують візуальну інформацію: «відточуються» синхронні (одночасні) рухи очей, отримується досвід візуального сприйняття, відбувається активне поповнення «запасу» зорових образів. Відмітимо, що немовлята, яким всього кілька днів, бачать замість облич лише не ясні силуети з розмитими контурами та плями замість очей і роту. Тобто зір новонародженого оцінюється на рівні реакції на зміну світлових режимів. З часом гострота зору зростає, збільшується в сотні разів і через 12 місяців буде становити вже майже третю частину від дорослої норми. Зір дитини на 1-2 тижні життя Немовлята відразу після народження лише мінімально реагують на зорові подразники: зіниці звужуються при появі яскравого світла, рефлекторно закриваються повіки, але очі безцільно блукають. Тим не менше, спеціалісти відмічають, що з перших днів новонароджених приваблює овальна форма і об’єкти з яскравими плямами, які рухаються. Цікаво, що подібний овал повністю відповідає формі людського обличчя, хоча впізнавати знайомих та рідних малюк ще не може. На 1-2 тижні життя зір дитини ще не пов’язаний з свідомістю. У новонароджених ділянка сітківки, яка називається «жовта пляма», ще навіть не сформована, а саме вона відповідає за 100% зір. Немовля бачить лише те, що знаходиться близько, в основному це мамине обличчя та її груди. Поле зору теж звужене, тому людина, яка буде стояти позаду або збоку від мами, залишиться непоміченою. 2-5 тиждень: мінімальні зорові реакції Гострота зору в цей період залишається ще досить слабкою, однак офтальмологи відмічають наступні зміни: Фіксація погляду на будь-якому джерелі світла. Співдружні рухи очей, але лише в горизонтальному напрямку. Спостереження за предметом, який повільно рухається, протягом короткого проміжку часу. Поле зору знаходиться в межах 20-30°. Зір малюків на першому місяці життя дуже обмежений. Вони бачать лише те, що знаходиться на близькій відстані, ще не можуть піднімати та опускати очі, а гострота зору залишається слабкою. 1-2 місяць: знайомство з навколишнім світом Лише під кінець другого місяця діти починають освоювати простір навколо себе. Зір, слух та дотик взаємодоповнюють один одного в цьому процесі. Вони фіксують погляд на іграшках, слідкують за «пропливаючими» повз предметами у всіх напрямках: вгору, вниз, вліво, вправо. В цей період з’являється усвідомлення об’ємності предмета. Малюки надають перевагу простим контрастним фігурам: круги та кільця, чорно-білі смуги. Вони з інтересом вивчають рухомі об’єкти, незнайомі предмети і починають розглядати дрібні деталі обличчя дорослих. 3-4 місяць: зв’язок зорових здібностей і свідомості Рівень розвитку і координованості рухів очей вже досить високий, однак дитині ще надто складно слідкувати за об’єктами, які рухаються по кругу або описують в повітрі «вісімку». Гострота зору продовжує з кожним днем покращуватись. 3-місячний малюк починає по-справжньому радіти різнокольоровим і рухомим іграшкам, а також посміхається, побачивши щось знайоме. Різноманітні підвісні брязкальця будуть прекрасно стимулювати розвиток зору. Дитина здатна слідкувати за переміщенням обличчя дорослого або об’єкта, розміщеного на відстані 20-80 см, у всіх напрямках. Також вона починає з інтересом вивчати предмети, що тримає в руках. Включно до 4 місяця навколишній світ, відображений на сітківці ока малюка, залишається двомірним. Тобто в такому віці діти ще не можуть правильно оцінити відстань до предмета і не розуміють його об’ємності. Часто можна помітити, як вони намагаються «схопити» рукою квітку з маминого плаття або іншу складову частину плоского малюнку. В цей період малюк вже починає передбачати звичні події. Тобто, якщо після народження немовля продовжує кричати без зупинки, поки сосок не потрапляє в рот, то у віці 4 місяців, поведінка змінюється, коли в полі зору з’являється мама: він замовкає або ж плаче ще голосніше. Таким чином, з’являється зв’язок між зоровими здібностями та свідомістю. Дитина починає розуміти функції предметів, які її оточують та реагує на їх зникнення або появу. До 6 місяців сітківка очей вже досягає такого рівня розвитку, що око починає уловлювати дрібні деталі об’єкту спостереження. Малюк здатен перевести погляд з предмету, що знаходиться поблизу на віддалений і в зворотному напрямку, не випускаючи його з поля зору. Починаючи з цього періоду з’являються наступні реакції: кліпання при появі предмета, що швидко наближується; вивчення свого відображення в дзеркалі; впізнавання грудей матері. З 6 місяців до року: вивчення тримірного простору та дрібних деталей Піврічні дітлахи активно розглядають і вивчають світ навколо себе. Вони лякаються, опинившись в незнайомому місці. Якщо до цього малюк, граючись з іграшкою, штовхав її, хватав і пхав до рота, в пошуках нових відчуттів, то шестимісячні діти будуть брати предмети в руку, щоб розглянути. Вміння схоплювати стає більш точним, тобто вже формується візуальне відчуття відстані і тримірне сприйняття простору. Дитина здатна вибрати і сконцентрувати погляд на улюбленій іграшці, йому вдається спостерігати за предметами, що розміщені на відстані 6-8 см від обличяя. На сьомому місяці життя характерною особливістю розвитку зору буде здатність помічати найдрібніші деталі навколишнього простору. Малюк може відразу помітити візерунок на новій білизні. Крім того, він починає цікавитись взаємозв’язком предметів. Починаючи з 8 місяців діти сприймають об’єкти не тільки в цілому, але і по частинам. Вони будуть шукати предмети, які раптово зникли з їх поля зору, так як розуміють що вони не перестали існувати, а просто були перенесені в інше місце. Їх вираз обличчя змінюється, залежно від виразу обличчя дорослого, за яким вони спостерігають. Діти вже впізнають «своїх» та «чужинців», їх гострота зору підвищується. Від 1 до 4 років: сприйняття кольорів та гострота зору До 2 років у малюків розвивається повна співдружність рухів очей та рук. Дитина спостерігає, як дорослий пише або малює, розуміє 2-3 звичних жести. У віці 3-4 років зір стає майже таким самим як у дорослої людини. До

Якщо ви впевнені, що новонароджена дитина – це зменшена копія дорослого, то помиляєтесь. Напевно так вважає більшість молодих батьків і тому вони не до кінця уявляють наскільки складний шлях розвитку та удосконалення проходять деякі органи та системи за перші роки життя. Всі ми знаємо, що 80% інформації з зовнішнього світу отримується візуально, але цей процес набагато складніший, ніж здається. Спочатку око сприймає відображення об’єкту, перетворює його в нервові імпульси, які по зорових нервах передаються до кори головного мозку, а там вже відбувається їх опрацювання, аналіз і формування візуального образу. У новонароджених деякі складові частини зорового аналізатора ще не повністю сформовані. Без сумніву, вам буде цікаво дізнатись, що саме малюк бачить і як розвивається його зорова система в перші місяці життя. Анатомія ока та особливості зорової системи новонароджених Орган зору включає в себе очне яблуко з наступними складовими частинами: Світлозаломлюючий апарат, який утворюється системою лінз, а саме: рогівкою, кришталиком та скловидним тілом. Акомодаційний апарат: райдужка, циліарна область і війчастий поясок. Він відповідає за зміну форми і переломну силу кришталика, а також фокусування зображення на сітківці та пристосування до змін інтенсивності освітлення. Світлоприймаючий апарат, представлений сітківкою. Допоміжні функції виконують повіки, слізний апарат та зорові м’язи. Його основна функція – захист та забезпечення руху очей. Зорова система немовляти не досконала і щоб стати такою як у дорослих людей вона повинна пройти складний багатоетапний процес розвитку та удосконалення. Основні відмінності: Довжина очного яблука новонародженого менша на 6 мм, ніж у дорослої людини, тобто має коротшу передньозадню вісь. Ця анатомічна особливість пояснює той факт, що всі новонароджені діти мають вроджену далекозорість, тобто малюки погано бачать предмети, що розташовані близько. Нерви та м’язи, які відповідають за рух очного яблука, у немовлят сформовані ще не повністю. Їх незрілість пояснює цілком нормальну для перших місяців життя косоокість. Рогівка дещо товща, ніж у дорослих, до того ж вона має чітку межу з білковою оболонкою, сильно виступаючи вперед у вигляді валика. Ця фіброзна оболонка очного яблука виконує захисну функцію і є заломлюючим середовищем. Розмір рогівки збільшується відносно повільно. В ній відсутні кров’яні судини, тому у дорослих вона абсолютно прозора, на відміну від дітей, які щойно з’явились на світ. Тимчасовий набряк вважається нормою, але якщо він зберігається довше ніж 7 днів це повинно насторожити. Цікаво, що в перші дні життя новонароджених найбільше приваблює овальна форма предметів, яка нагадує людське обличчя. Також вони добре реагують на рухомі предмети з блискучими елементами. Кришталик ока – це лінза, яка здатна стискатись та розпрямлятись під час фокусування погляду на предметах, що знаходяться на різних відстанях. Він не має ні кров’яних судин, ні нервових закінчень. У дітей та дорослих, чий вік не перевищує 30 років, кришталик характеризується хорошою еластичністю і являє собою масу прозорого кольору з напіврідкою консистенцією, яка міститься в капсулі. У немовлят ця складова частина зорового апарату має ряд особливостей: Радіус викривлення передньої та задньої частини майже співпадають, тому кришталик в перші місяці життя має практично круглу форму. З віком його щільність збільшується, він витягується в довжину і його форма починає нагадувати зерно сочевиці. Період найбільш інтенсивного росту відбувається протягом першого року життя. Якщо відразу після народження діаметр кришталика малюка складає приблизно 6 мм, то у дітей віком 1 рік цей показник вже буде 7,1 мм. Райдужна оболонка, що за формою нагадує диск, в центрі якого знаходиться щілина (зіниця), відповідає за адаптацію ока до змін світлових режимів. Чим яскравішим буде освітлення, тим вужча зіниця . Райдужка має забарвлення, яке проявляється через рогівку. Окрас райдужної оболонки залежить від кількості пігменту: колір очей темний, якщо його багато, світлий – при його відсутності. У новонароджених, як правило, пігменту міститься критично мало, тому очі мають блакитний колір. Сама ж оболонка характеризується більш випуклою воронкоподібною формою. З віком райдужка стає товстішою, збагачується пігментом і змінює форму. Найбільш складною оболонкою по структурі і функціям, що виконуються, є сітківка. Покриваючи всі стінки порожнини ока, вона включає різні види клітин. Найголовніші з них – палички і колбочки, які під впливом світла створюють нервові імпульси та передають їх до нервових клітин. Перші відповідають за чорно-біле зображення, тобто якість зору в сутінках, а також допомагають контролювати простір на периферії, відносно точки фіксації ока. Колбочки визначають якість сприйняття кольорів. Їх максимальна кількість сконцентрована в центральному відділі сітківки, що називається жовтою плямою. Саме в цю точку направляються промені, сфокусовані всіма іншими лінзами ока. Таким чином, ці клітини відіграють виключно важливу роль у сприйнятті об’єктів, які розташовуються в точці фіксації погляду. Спеціалісти зазначають, що сітківка ока відразу після народження ще не повністю розвинута. Ще одна особливість зору немовлят, про яку варто згадати – рефлекс кліпання. Спробуйте помахати якимось предметом біля очей малюка. Побачите, він навіть не блимне, а от на яскравий або раптовий потік світла зреагує миттєво. Це пояснюється тим, що після народження зір – не більше, ніж відчуття світла, так як зоровий аналізатор малюка знаходиться на початковій стадії свого розвитку. Тобто новонароджені здатні реагувати лише на світло без сприйняття та оцінки структури зображення.

Якщо ви хоча б раз в житті спостерігали за людиною, яка спить, то бачили, що час від часу її очі під закритими повіками починають швидко рухатись. Це ознака активної фази сну – в ці періоди мозок опрацьовує отриману за день інформацію і трансформує її в спогади та навички. Ця функція особливо важлива для молодого організму і  саме вона стала предметом дослідження вчених з Університету штату Вашингтон Спокан. Численні експерименти, результати яких публікувались в Science Advances, розширили розуміння дитячих потреб сну і поставили під питання доцільність використання деяких медичних препаратів, таких як стимулятори і антидепресанти. Професор медицини Маркос Френк з своїми колегами документували вплив сну на розвиток зору у молодих тварин. Швидкий сон для «утримання» спогадів Дитинчата тварин більшу частину раннього періоду життя проводять в фазі швидкого сну. Тим не менше, фактична основа її можливостей щодо зміни та рекомбінації спогадів не була досконально вивчена. Дослідники виявили, що мозок змінює схеми в зоровій корі по мірі того, як тварини досліджують світ навколо них. Швидкий сон необхідний для того, щоб зафіксувати і «утримати» ці зміни. Це відбувається за рахунок ферменту ERK, який активується тільки під час сну. «Швидкий сон діє як хімічний проявник в старих фотографіях. – говорить Френк. – Спогади надзвичайно тендітні. Отриманий досвід, як правило, забувається. Швидкий сон необхідний організму, щоб зафіксувати отриману інформацію в головному мозку». Професор пояснив, що молодий мозок, як у тварин, так  і у людей, проходить через критичні періоди пластичності або корекції, тобто коли розвиваються і формуються основні навички: зір, мова, координація рухів, соціальні та інші вищі когнітивні функції. Дослідження показують, що протягом цих періодів швидкий сон допомагає мозку, який росте, регулювати міцність та кількість його нервових зв’язків у відповідності з даними, які він отримує з навколишнього середовища. Вплив фази швидкого сну на розвиток зору В 1960 роках хірурги помітили, що відкладання операції по видаленню вродженої катаракти у дітей призводить до серйозних проблем, таких як диплопія і неможливість синхронізувати рухи очей. «Зорова кора дуже чутлива до інформації, яку вона отримує в періоди свого розвитку, – відзначає науковець. – Якщо зір блокується на цих стадіях, то це призводить до виникнення проблем». В організованому дослідженні була використана модель, яка була побудована з урахуванням цього відкриття. Головна ціль була – визначити конкретні ефекти фази швидкого сну на розвиток зору. Тваринам на одне око розміщували заклейку, а діяльність мозку контролювалась, як під час сну, так і в періоди активності. Під час фази швидкого сну тварин періодично будили легким натисканням на корпус. Тварин з контрольної групи будили під час фази повільного сну. Аналізи показали, що у тварин, які мали дефіцит швидкого сну, нормальний зір не розвивався. «Без сну постійні пластичні зміни в зоровій корі не відбуваються, і фермент ERK не активується» – прокоментував результати Френк. Раніше дослідники встановили, що ERK працює при перетворенні нейрональних генів в протеїни, які закріплюють зміни мозку. Дослідження має велике значення для розуміння значення сну у дітей. Ця потреба дуже висока у немовлят, а також у підлітків, коли їх мозок швидко змінюється. Останнім часом педіатри досить часто назначають дітям препарати, які впливають на діяльність мозку. Це розповсюджена практика лікування синдрому дефіциту уваги та інших порушень поведінки. Однак варто зазначити, що даних доклінічних досліджень поки зібрано не достатньо, щоб розуміти, як антидепресанти та інші препарати будуть впливати на мозок в короткотерміновій та довготерміновій перспективі. Майже всі подібні медичні засоби можуть порушувати швидкий сон, який надзвичайно тендітний. Професор Маркос Френк, керуючись отриманими результатами досліджень рекомендує бути обережними і по можливості уникати вживання будь-яких препаратів з цієї групи.

Цікавий експеримент провели вчені з університету Неймегена. Вони спостерігали, як змінюються зорові сприйняття людини в стресових ситуаціях. Виявилось, що коли ми боїмось, то починаємо гірше бачити. В дослідженні взяли участь 34 охочих віком від 18 до 30 років. Для контролю результатів запросили ще 22 людини. Суть експерименту була наступною: Всі учасники повинні були уважно дивитись на екран, на якому з’являлись крапки зеленого та червоного кольору. При демонстрації червоної крапки в половині випадків людина отримувала слабкий удар струмом. При появі зеленої крапки нічого не відбувалось. Протягом коротких проміжків трошки лівіше або правіше з’являлись квадрати з лініями. Не відриваючи погляд від крапок, учасникам потрібно було визначити орієнтацію розміщення ліній (за годинниковою стрілкою чи проти). В результаті виявилось, що люди, які піддавались впливу струмом набагато гірше розпізнавали зображення, в порівнянні з контрольною групою. Автори дослідження зробили висновки, що під час миттєвого стресу легше сприймаються менш деталізовані об’єкти. Подібні зміни зорових функцій відбуваються в наслідок погіршення інших видів сприйняття. Отримані голландськими вченими результати були опубліковані в Journal of Experimental Psychology.

Чи відомо вам, що часте використання смартфону та інших портативних гаджетів шкодить очам так само, як постійна робота за комп’ютером? Іноді навіть більше. До такого висновку прийшли вчені досліджуючи проблему зростання кількості пацієнтів з короткозорістю. Різні електронні пристрої – це частина нашого повсякденного життя. Багатьом вже складно без них обходитись. Помічали, заходячи в кафе чи в громадський транспорт, скільки людей сидять зі смартфонами в руках? Та й самі ви, скоріш за все, користуєтесь можливостями, які дарують новітні технології. З’явилась вільна хвилинка? Можна почитати новини, відписати повідомлення, перевірити пошту, переглянути нові фото друзів, погортати стрічку в соцмережах. Це входить у звичку і, як стверджують спеціалісти, викликає залежність. Офтальмологи ж попереджають, що це часто призводить до розвитку короткозорості, адже маленькі екрани шкодять очам. Причини порушення зору Коли ми фокусуємо погляд на певному предметі чи зображенні, спеціальна група очних м’язів стискається або ж розслабляється, змінюючи  форму кришталика. Якщо монітор великий, то незначні коливання відстані між ним і очами не буде мати великого значення, так як «зайвих рухів» кришталика для зміни фокусування не вимагається. Зовсім інша ситуація виникає, коли ми дивимось на маленький екран портативного гаджета. Їх ми, зазвичай, підносимо надто близько до очей. При цьому навіть незначні коливання цієї відстані вимагатиме зміни фокуса: кришталик змушений постійно «підлаштовувати» картинку, а це неодмінно веде до швидкої перевтоми м’язів зорового апарату. Якщо зважати на той факт, що люди найчастіше використовують смартфони в громадському транспорті або навіть просто «на ходу», коли немає хорошого освітлення і присутні постійні коливання, з часом очі втрачають здатність до нормальної акомодації. Щоб компенсувати цей процес відбувається витягування очного яблука в довжину і як наслідок – розвиток короткозорості. Ми розуміємо, що повністю відмовитись від використання таких зручних пристроїв як смартфони та планшети ви не зможете, однак не зловживайте. Подумайте наступного разу, чи настільки важливо вам відписати повідомлення знайомому або переглянути новини, що ви готові пожертвувати найціннішим – хорошим зором і здоров’ям очей?