Якщо ви думаєте, що можете бачити кожну дрібну деталь в навколишньому середовищі, то глибоко помиляєтесь. Насправді наш мозок використовує спогади минулого візуального досвіду для створення ілюзії того, що ми бачимо світ чітко.
Вчені вияснили: лише невеличка частина в центральній частині сітківки – так звана центральна ямка, здатна сприймати об’єкти в деталях. Іншими словами, люди чітко бачать тільки маленьку частинку того, що нас оточує. За межами центральної ямки сітківки зорові сприйняття досить неоднозначні. В момент переведення погляду на допомогу приходить пам’ять, яка «доповнює» побачену картину і дозволяє нам вірити, що ми вловлюємо найдрібніші деталі навколишнього світу.
Використання зорових спогадів
В Білефельдському університеті провели ряд цікавих експериментів. Вчені намагались вияснити і зрозуміти, як мозку вдається перетворювати неоднозначні зорові образи у визначені картини при переміщенні погляду від об’єкта до об’єкта.
Дослідження проводилось за допомогою камери з роздільною здатністю 1000 кадрів в секунду. Вона фіксувала рухи очей учасників. Коли вони переміщували погляд, науковці змінювали деякі об’єкти. Згодом добровольців просили візуально охарактеризувати і оцінити саме ті об’єкти, що знаходились поза зоною центральної ямки сітківки.
Вчені відмітили, що зв’язок між неоднозначними і детальними враженнями формується всього за пару хвилин, протягом яких грубі образи перетворюються на детальні, побачені щойно. Так, наше сприйняття напряму пов’язане з візуальним досвідом, що зберігся в пам’яті. Саме з його допомогою мозок і намагається «вгадати» і передати те, що саме ми бачимо.
