Вміння розпізнавати обличчя – норма чи надзвичайні здібності?

А ви знаєте, що деякі люди не в змозі розпізнавати риси обличчя людей? Цікаво, що вони легко відрізняють зовнішні особливості інших об’єктів, але при цьому ідентифікувати обличчя людей, навіть добре знайомих, їм складно. Навіть більше: власне відображення в дзеркалі їм може здаватись чужим. Це дивне порушення отримало назву «прозопагнозія».

Обличчя та інші об’єкти ми сприймаємо за допомогою отриманої візуальної інформації. Все, що ми бачимо вдається віднести до тої чи іншої категорії після аналізу схожих і відмінних рис. Чому вміння розпізнавати обличчя настільки особливе, що має навіть свою власну патологію? Дане питання вивчали американські вчені, досліджуючи природу прозопагнозії і намагаючись визначити її причини.

Вміння знайти відмінності схожих об’єктів

Науковці зробили припущення, що неможливість розпізнання облич пов’язана з дефектом процесу аналізу візуальної інформації. З’явилось досить багато різних гіпотез на цю тему, одна з яких стверджує, що люди з прозопагнозією не здатні взагалі відрізняти окремі предмети в рамках однієї визначеної групи. Тобто, відро з гайками від автомобіля вони відрізнять, однак марки машин навряд. Ідентифікація облич потребує уважності до дрібних деталей, але в рамках групи відмінностей досить багато. Чому ж дефект розпізнання проявляється саме по відношенню до них?

d1s

Вчені під керівництвом Бредлі Дюшена з коледжу Дартмута в США провели експеримент. В ньому взяли участь два добровольці з прозопагнозією. Було створено біля 20 моделей об’єктів, які розділили на 5 груп. Вони були схожі між собою, однак мали відмінності приблизно такі ж, як і обличчя людей. На їх вивчення учасникам дали 8 сеансів тривалістю 1 годину кожен.

На початку експерименту добровольці досить швидко знаходили відмінності між об’єктами різних груп, однак часто робили помилки в розпізнанні предметів з однієї групи. Тим не менше, до кінця тесту, всі учасники досить добре орієнтувались як у міжгруповій, так і в внутрішньогруповій специфіці.  Варто зазначити, що люди без прозопагнозії показували схожі результати.

Експеримент, що вимагає продовження

Метод, який використали вчені для підтвердження гіпотези, виявився абсолютно не ефективним. Виявилось, що при прозопагнозії залишається вміння орієнтуватись в схожості і відмінності форм, тому висновок напрошується сам собою: функція ідентифікації обличчя в мозку людини досить сильно відокремлена.

Деякі вчені, і зокрема Ізабель Готьє, який є представником університету Вандербільта, піддали сумніву коректність зроблених висновків. Вони впевнені, що об’єкти, використані під час експерименту мали більше відмінностей, ніж обличчя. Тобто для їх ідентифікації люди з прозопагнозією використовують іншу стратегію, відмінну від тієї, яка допомагає при розпізнанні облич. Таким чином, експеримент потрібно повторити або скоріше продовжити з використанням об’єктів з менш помітними відмінностями.

Автори експерименту теж зазначили, що їх місія не завершена. В майбутньому вони планують зібрати добровольців з прозопагнозією, які люблять котів, собак, пташок – тих чиї захоплення пов’язані з умінням розпізнавати досить схожі об’єкти. Якщо це вміння «уживається» з неможливістю розрізняти обличчя, тоді особлива природа прозопагнозії, а разом з нею і здатність розпізнавати обличчя, буде доведена.

Новые статьи: